Дівчино моя мила,
Ти блискавкою брови
Сонце мені затьмила.
Глянь, чаклування дівчаче, –
Шукає поводиря
Серце моє незряче.
Може, на переходах
Ти руку йому даси,
Ніжну й легку, як подих.
Доти життя, допоки
Ти будеш його вести –
Хоч би й чотири кроки!
Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками…
Читати далі »
Я стужився мила, за тобою, З туги оберувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам один між буками стоїть…
Читати далі »
Найдовша з усіх доріг – Дорога твого приходу. Найбільша з усіх таємниць – Таємниця твого обличчя…
Читати далі »
Візьми мене, як арфу, поміж ноги, І грай, і грай, та струни не порви, Бо я прийшов з далекої дороги, Подібний до згорілої трави…
Читати далі »
Був день, коли ніхто не плаче, Був ясний день, як немовля. Та я здригнувся так, неначе Твоє ридання вчув здаля…
Читати далі »