Галина Паламарчук

Десь поруч слова ошиваються

Десь поруч слова ошиваються
і граються, й дражнять мене
то татовим сміхом забутим
то терном в тумані осмути.
То китицею конюшини,
що з воза впаде, коли
насунуться хмари сині
і блисне батіг на воли.
Десь поруч слова незловлені,
слова, що інтимно пахнуть,
тим самим запахом пахнуть,
що й світ, німий, як стіна.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle