Марта Тарнавська

Das ewig weibliche

Я — земля,
сповнена ласк,
щедра своїм багатством.
Тепло моє — життєдайне.
Черпай із нього,
мов воду цілющу,
мужність, силу, радість життя.

Я — земля.
Ти спраглий — я можу тебе напоїти.
Ти голодний — я нагодую.
Ти самотній — я зігрію теплом свого тіла.

Я — земля.
Тепло моє життєдайне —
не власне —
позичене:
я вся — у полоні сонця:
я — насичена сонцем,
я — ним щедра.

Я — земля.
Та без сонця я — мертвий камінь,
вигаслий місяць,
попіл прагнень,
що його не заплідниш більше
новим життям.

Я — земля.
Тепло моє — життєдайне.
Я — щедра.

Не забирайте тільки в мене сонця.

1970

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Марта Тарнавська»