Катруся миє вушка
Малому слоненяті.
Кладе йому подушку,
Сідає колихати.
Чи не зруйнує хати
Колиска слоненяти,
Чи втримає подушка
Такі великі вушка?
Штанці сідає шити
Оленочка маленька.
Про що, скажіть-но, діти
Турбується Оленка.
Чи не зруйнує хати
Колиска слоненяти,
Чи втримає подушка
Такі великі вушка?
А їхній тато зрання
Всміхається у вуса:
Даремні хвилювання
Оленки І Катрусі.
Бо не зруйнує хати
Колиска слоненяти,
Бо втримає подушка
Ці іграшкові вушка!
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати, І картоплю косити, І вирубувать жито…
Читати далі »