Михайль Семенко

Цирк

Ніч сьогодні прозора й ніжна.
В кімнаті сиджу.
Оркестра з цирку.
Вигуки гарцівниці блакитносніжної.
Я перенесусь у цирк на хвильку.

Не чути більше дива грізного —
Тореадора — переможця крику.
Ах як люблю бездонність блиску різного
І цю просту солдатську грім-музику.

Я повний вигуків і захвату дослізного.
Як це весело —
гладити кобилячу пику.
Я паяц безреготний, натхнений дивовижно,
Я — директор цирку.

А ще літатимуть чотири біса —
Дві жінки з витворними обрисами тіла.
Я зачаровуюсь окресленістю ескіза.
В блисках блакитна сукня зашелестіла.

21. VI. 1916. Владивосток
Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle