Надія Кир’ян

Чиста криниця

Довго шукаю — вірю — знайду,
Там, де стоять на сторожі тополі
Чисту криницю у чистому полі,
Чисту криницю у білім саду.
Роки минають.
Снів не міняють.
Де не поїду, де не піду,
Все мені сниться
Чиста криниця
В місячнім сяйві у білім саду.
Біля криниці на спориші
Вмию обличчя, і руки, і тіло,
І щоб ніколи душа не боліла,
Я окроплю собі рани душі.

Все, що люблю я, усе, що люблю,
Я пригадаю поволі-поволі.
Чисту криницю у чистому полі
Сяйвом вечірніх зірок обіллю…
І пригадаю усе, що люблю.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle