Платон Воронько

Чи вірю я в удачу?

Чи вірю я в удачу?
Як ще вірю!
Вона – Великдень творчого труда.
Щаслива мить, коли небесну мрію
Загнуздує земних думок орда.
І сам дивуєшся – сягнув у неможливе.
Ти вище себе підійняв себе.
Але удача – пані шаноблива,
Не гейкнеш їй ні цоб, ані цабе.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle