Платон Воронько

Чи вірю я в удачу?

Чи вірю я в удачу?
Як ще вірю!
Вона – Великдень творчого труда.
Щаслива мить, коли небесну мрію
Загнуздує земних думок орда.
І сам дивуєшся – сягнув у неможливе.
Ти вище себе підійняв себе.
Але удача – пані шаноблива,
Не гейкнеш їй ні цоб, ані цабе.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle