Платон Воронько

Чи вірю я в удачу?

Чи вірю я в удачу?
Як ще вірю!
Вона – Великдень творчого труда.
Щаслива мить, коли небесну мрію
Загнуздує земних думок орда.
І сам дивуєшся – сягнув у неможливе.
Ти вище себе підійняв себе.
Але удача – пані шаноблива,
Не гейкнеш їй ні цоб, ані цабе.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.