Платон Воронько

Чорні крила птаха на снігу

Чорні крила птаха на снігу,
Сивиною іній ліг на пір'ї.
Ні хлівця, ні тину на подвір'ї.
Тополина, зігнута в дугу.

З осені все спалене дотла,
Навіть паша бур'янів убога.
Вулиця із хутора втекла,
І з дороги збилася дорога.

Вільна птахо, в тебе ж пара крил,
Чом ти з пекла не втекла на волю?
Мов причинна, йде зима по полю.
Рідна земле, ти – ворожий тил.

Все це не приснилося мені,
Бачив сам я, власними очима.
Скільки тих трагедій за плечима
В пам'яті народу по війні.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle