Чого кипить химерна кров?
Чого палає серце дике?
Кипить, бунтується, горить,
І в серці горенько велике?

Химерна кров кипить-горить:
Бо сон мені страшний приснився.
Примчавсь до мене ночі син
І, хропучи, зо мною звився.

Блискучий перед нами дом!
У гуслі там, у кобзи грали.
Горіли факели кругом.
І прилетіли ми до зали.

Весільне свято се було;
Веселі всі, всі святу раді...
Ой лелечко! серед свічок
Моя кохана на посаді.

Моя кохана... дивна річ!
А поруч неї незнакомий...
Стояв за ними я німий,
Стояв німий і нерухомий,

Музика дух мені гнете,
Веселий гомін з ніг валяє...
Вона щаслива з женихом,
І він їй рученьку стискає.

Налив червоного вина,
Надпив - шанує молодую.
Се ж не вино пила вона,
Ой леле! кров мою живую.

І гарне яблочко взяла,
І подала, щоб він розрізав...
То ж він не яблочко ножем,
Ой леле! серце моє різав.

І сміло він її обняв,
Поцілував, - затрепетала,
Почервонівши... Лелю ж мій!
То смерть мене поцілувала.

Мов оливо, тоді язик
Зробивсь у мене преваженний.
Зашурхало... почавсь танець;
Поперед всіх двойко блаженних.

Стою, німую, труп німий,
А все несеться, все сміється...
Він на вушко шепнув щось їй, -
Почервоніла, та без серця.