Часто хворіють друзі. Часто відходять. Часто.
Зір притупився віщий — патьоки на вікні.
Може, початок зливи — тої, що поза часом,
Тої — в апокаліпсис ядерної війни?..

Жити! Пустельна спрага і чистота причастя.
Жити! Іти по кризі через вогонь і дим…
Часто хворіють друзі. Часто відходять. Часто.
Смерть вибирає кращих. Гордих і молодих.

Тих, що не стануть збоку біля біди чужої.
Тих, що не зможуть слово збути за мідяки…
Ще один день погасне. Ще один лист пожовкне.
Ще один хрест чи камінь кане на дно ріки.