Цей хліб такий глевкий,
що з нього можна виліпити
безліч прудконогих коників…
Бався, дитино, бався.
Цей світ такий глевкий,
що з нього можна виліпити
безліч ракет і бомб…
Бався, людино, бався.
А ти, Боже,
не забудь виліпити з глини
нового володаря всесвіту
і вдихнути в нього життя —
Тільки не давай йому
своєї іскри,
Боже.
Старий учитель. Все обличчя в шрамах. Худий і безпорадний до жалю. У нього був потертий жовтий ранець, і старомодний сірий капелюх…
Читати далі »
Ковток повітря. Ще один ковток. Звичайний. Звичний. Може, не останній. Земля зробила ще один виток навкруг осі, біля космічних станцій…
Читати далі »
Дощ іде. Субота. Суєта. Поїзд зупиняється у Галичі. У житті з'являються прогалини, і німує слово на устах…
Читати далі »
Містерія… Це таїнство життя? Чи тільки реквізити балаганні, для зручності загорнуті у стяг високого і чистого кохання…
Читати далі »
Я так люблю твої листи — і сумовиті, і лукаві. Ні в одержимості, ні в славі не відчуваю повноти…
Читати далі »