Борис Мозолевський

Це ти, моя юносте? Здрастуй.

Це ти, моя юносте? Здрастуй.
Прости. Привітаймось. Це я…
А весни насіяли рясту,
Аж сонцем зітхає земля.

Прости, моє диво зелене,
За те, що тебе не вберіг.
Іди, не хвилюйся про мене,
Я весь у розвої доріг.

А раптом спіткнуся від бігу —
Вбери у барвінок мене…
А зими насіяли снігу,
Аж небо уже крижане.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle