***
Андрієві Кушніренкові
Це для самітників криївка
Чи для розбійників барліг.
Лиш вітер у два пальці фівкає.
І сніг, і ніч.
І ніч, сніг.
І око місяця, чи чорта,
І жах утрат, чи долі акт.
І розривається аорта
Кори бук?вої: інфаркт.
І вже ні справа, ні зліва
Тебе смертельно не пече.
Лиш між снігами обімлілими
Пожар самітників тече.
- Ви, Марійо, у кого георгіни1 брали, що такі дуже веселі та пишні? – питає Васюта почерез паркан сусідку. – Я свої як не пильнувала, а таки якась бола їх скосила. Скрутилися…
Читати далі »
ДОСТЕМЕННО ПАНСЬКА ДОЛИНА знала одне: Катрінка назвала доньку не по кровному татові, а так, щоби лиш відвести людські бесіди від правди, а дитину — від осудливих…
Читати далі »
НЕ ПЛАЧТЕ ЗА МНОЮ НІКОЛИ... –... ВІР АБО НЕВІР, але, бігме Боже, не вмирала би ніколи, аби навіть не мала що робити! – розвертається…
Читати далі »
У НЕДІЛЮ, до сходу сонця, після сходу сонця й заходу, до служби Божої, під час читання Євангелія й після триразового панотцевого благословення…
Читати далі »
Головосіки. Голову відсікти В пропасниці, в пропасниці…
Читати далі »