Платон Воронько

Буває озоріння!

Буває озоріння!
Так, але негусто.
Коли ж ти вчув його заздалегідь -
Воно стьмяніє враз.
На серці стане пусто,
Душа схолоне, наче дзвона мідь,
А ти у дзвін той будеш калатати
І тішитись: яка луна довкіл!
Хоча луна не вилітала з хати,
Вона, безкрила, билася об стіл.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle