Справжню радість і справжній відчай в цьому житті
може відчути лише той, хто зважає на
всілякі дрібниці, на речі, від яких, на перший погляд,
мало що залежить. Скажімо, ці афганські
підлітки, найкращі в напівсередній вазі,
на яких, здебільшого, і ставлять
циркові продюсери і відставні офіцери
повітряних сил —
кому, як не їм, знати
форми і вияви ненависті,
нудотні приступи ностальгії,
хто, як не вони, проривають тонку
обшивку часу і на якусь мить
зазирають в майбутнє, наповнене
світлом, травою і вуличними
птахами.
Мені подобаються чоловіки, яким перевалило
за сорок. Вони заспокоюються і
перестають боятись старості. Їхній побут
наповнюється необхідною кількістю різних, суто
чоловічих речей — важкими механічними годинниками,
зручними самописками і хорошими цигарками,
а не яким-небудь полегшеним
американським лайном.
Ось вони, як правило, і спокушають долю,
заходячи до неї на заднє подвір’я,
щоби знову відчути, як стискаються їхні серця,
які в них і без того темні й цупкі,
мов гаманці зі свинячої шкіри.
Мова навіть не про можливість виграшу, бо що таке
бабки, коли йдеться про їхню совість,
яка їм заважає жити, щоночі засипаючи
їхні ліжка гарячим вугіллям і пивними пробками.
Адже скільки б ти не жив, ти все одно не встигнеш
зрозуміти, хто подарував тобі це життя,
так що при зустрічі
так і не зможеш
йому подякувати.
Коли мені було 14 і в мене були свої види на життя, я вперше накачався алкоголем. Під саму зав'язку. Було дуже тепло і наді мною пливли сині небеса, а я лежав і помирав на смугастому матрасі й навіть похмелитися не…
Читати далі »
Музика, очерет, на долоні, руці. Скільки пройде комет крізь понадхмарр’я ці…
Читати далі »
За хвилину до того, як випаде дощ, ти відчуєш, як шкіра вібрує під тиском ще не випалих крапель, що ляжуть уздовж твого тіла і враз його стиснуть…
Читати далі »
ця молодість початку дев‘яностих н.ф. щасливо – говорять вони – до наступного року господь копається в давніх блокнотах…
Читати далі »
Двадцятого квітня йшов дощ. Я важко відчинив нефарбовані двері. Клейка бруківка липла до підошов, І ми, мов мухи, єдналися з твердю…
Читати далі »