Галина Паламарчук

Бризки

*

Вода велика і м’яка,
як коров’яче вим’я.
Одбиваєшся од неї —
силоміць поїть
дзюрками небуття.

*

До мене пробиваються
гості з-за хмар.
Уже під дверима стоять,
а я ніяк не розберуся
з цими замками.

*

Там, де ми вчора любилися,
повикручувані суглоби
бур’янів і сліди від ратиць.

*

Ходять цибаті квіти
по палісадниках:
надворі час віддавання,
а не позик.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle