Галина Паламарчук

Божевільний метелик

Метелик, Господи, — живий,
сліпучо-білий,
майнув повз шибку,
в небесах розтанув,
лишивши на сітківці ока
ще слід на хвилю…
Розгублена Зима
застигла в чуді
і час пропав
з усіма своїми жорсткими координатами,
відпустивши жертву
ширяти вільно
у кинутому напризволяще Світі.
…На хвилю.
А далі знов,
вхопивши в пазурі
невинну душу,
помчав услід
за божевільним Метеликом,
що сліпучо згорів
у похмурому небі грудня.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle