Марта Тарнавська

Блідими вогкими ранками

Блідими вогкими ранками,
коли світить непевне сонце
і в очах причаїлася ніч —
із далекого синього моря
золота припливає рибка,
щоб упасти
у сухий і шорсткий пісок.

Тоді не знайти
темноти й м’якості ночі;
утікають з землі
сни, що поруч лежали тут.
І ось жінка встає,
і виходить за двері,
щоб упасти
у сухий і шорсткий пісок —
в наступаючий день.