Хто сказав: „Найстрашніше — це смерть”? — Заперечу.
І зі мною погодяться всі: і Платон, і Сократ.
Поруч ходять мерці із камінням на плечах —
Жить без Бога в душі — це страшніше стократ.
Найстрашніше — це страх, що породжує рабство й покору,
Коли серце мовчить, коли пісня змерза на устах.
Творить страх із людини сомнамбулу хвору,
І тому я кажу: „Найстрашніше — це страх!”.
Знов з людини знущаються слуги диявола вірні:
Ці хапуги, злочинці — цей символ доби.
То не тільки вони — винні й ми, бо покірні.
То не тільки вони — винні й ми, бо раби.
Кожен знає: дорога життя — то не килим пуховий,
І нехай упаду, але знову і знов підведусь.
Не ляка мене смерть, я смертельно ненавиджу слово,
Бо для мене в житті — найстрашніше — це слово „боюсь”.
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати, І картоплю косити, І вирубувать жито…
Читати далі »