Тримайся, дорогий Бамуте,
Бо йде на тебе врем’я люте,
Час крові, полум’я, наруг,
Ідуть убивці і бандити
Пограбувати і спалити
Чеченський непокірний дух.
Ідуть, немов скелети з Лети,
Одягнені в бронежилети
Безликі, темні кістяки.
На їх шапках — орли двоглаві,
Вони впадуть, а ти ж у славі
Віки стоятимеш, віки!
Вічми московського холопа
На тебе дивиться Європа,
Та совість в ній ще оживе,
Бо тричі ти вмирав за неї
І, мов коня, поїв з траншеї
Свободи Сонце світове.
Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками…
Читати далі »
Я стужився мила, за тобою, З туги оберувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам один між буками стоїть…
Читати далі »
Найдовша з усіх доріг – Дорога твого приходу. Найбільша з усіх таємниць – Таємниця твого обличчя…
Читати далі »
Візьми мене, як арфу, поміж ноги, І грай, і грай, та струни не порви, Бо я прийшов з далекої дороги, Подібний до згорілої трави…
Читати далі »
Був день, коли ніхто не плаче, Був ясний день, як немовля. Та я здригнувся так, неначе Твоє ридання вчув здаля…
Читати далі »