Дмитро Павличко

Бамут

Тримайся, дорогий Бамуте,
Бо йде на тебе врем’я люте,
Час крові, полум’я, наруг,
Ідуть убивці і бандити
Пограбувати і спалити
Чеченський непокірний дух.

Ідуть, немов скелети з Лети,
Одягнені в бронежилети
Безликі, темні кістяки.
На їх шапках — орли двоглаві,
Вони впадуть, а ти ж у славі
Віки стоятимеш, віки!

Вічми московського холопа
На тебе дивиться Європа,
Та совість в ній ще оживе,
Бо тричі ти вмирав за неї
І, мов коня, поїв з траншеї
Свободи Сонце світове.

1995