Михайль Семенко

Атлантіда

Вабить мене в краї незнані далекі
В царство ледяних шпилів і червоної міди
Через плечі віків озирнулась до мене Ревекка
Душу пестять образи Атлантіди
Ваблять мене підземні печери ґроти
Оази пустель безлюдних
Екваторіальний промінь злотний
Мій дух остудить.

1914. Київ

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle