Михайль Семенко

Альбатроси

Чи бачив хто, як сліпнуть думи
І серце розпадається, надвоє розколене?
І коли вирисується воно зі стуми —
Це ж жах, коли побачить, що воно — оголене.

Чи чув хто, як мріють роси
Про життя вічне, ранком, як червоніє схід?
Над гатором безшумлять крилаті альбатроси
І над душею — привиди страхіть.

Заспокоює електрика —
Так ясно забутись,
довірившить електричному богові.
Більше галасів, стуку,
більше гаму, дзвону, крику —
Дайте людей сюди, дайте реву, стогону, реготу,
дайте ворога!..

28. II. 1917. Владивосток

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle