Анатолій Таран

А добрі душі скрізь

А добрі душі скрізь, по всій землі:
в країнах сонячних і у туманній млі,
у місті гамірнім, у тихому селі,
де радість світиться, де в сутінках жалі
є добрі душі скрізь, по всій землі.
Великі душі й лагідно малі,
з Телесиком на втомленім крилі,
з окрайцем хліба й сіллю на столі,
в соняшниковім радіснім брилі –
великі душі й лагідно-малі...
Є сонце в небі. Чи його нема.
Сховали хмари чи нічна пітьма.
Не гріє сонце – крижана зима.
Тим не злякати, то усе дарма.
Не для душі прибутки й бариші
й посад холодне світло, як в паші.
А гріє нас завжди, товариші,
незгасне сонце доброї душі.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle